Тарас Шевченко… Для нас, українців, надзвичайно дороге це ім’я. Великий поет, гуманіст, демократ. Уся його творчість пройнята гнівом проти будь – якого гноблення, насилля, проти приниження людської гідності й водночас пронизана палкою любов’ю до простої людини – трудівника.
Як відомо, 2014 рік оголошено Роком Шевченка. У Шостаківській ЗОШ І – ІІІ ст.. з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження великого сина українського народу відбулося літературне свято « Слався, Тарасе Великий!».
На фоні мелодії « Думи мої, думи мої…» десятикласники Чеботарьов А., Дейнега А., Бужинська О., Погорільська В.. Браценюк А. віщували присутнім про дорогоцінне слово Тараса, яке люблять і пам’ятають всі українці. Так Великий Кобзар « на сторожі коло них» поставив слово – звучать слова ведучих Кравчука Є. та Стрельбицької О. А ось і Тарасова мати (учениця 10 класу Федорук Н.) бідкається над немовлям: чи буде мати її дитина щастя-долю, а батько ( учень 10 класу Дека Є.) впевнений, що з його сина Тараса буде або щось дуже добре, або велике ледащо.
Життя Тараса від народження було сповнене то горя, то поезії. Життєву біду він знав не з чуток, а насправді. З дитинства його переслідувало злидарство. А про те, як жилося Тарасу у дяка, продемонстрували члени гуртка
« Поетичні струни» Шевченко Олена, Нестерук Дмитро, Андрейченко Сергій в п’єсі В. Долини « Мені тринадцятий минало».
Найкращий і найцінніший скарб доля дала Шевченку лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонах людських сердець знову й знову збуджують його твори. Учасники свята натхненно читали поезії Т. Шевченка про красу рідного краю ( Максименко Ірина, Томенко Ярослав, Лут Ірина, Чкан Аліна), про жіночу долю (Пакшаєва Валерія, Максименко Анастасія), а найбільше зворушила і вразила своїм прочитанням уривка з поеми «Сова» Шевченко Олена.
Тарас Григорович заповідав нам любити свою Україну, і учасники свята поклялися любити її словами фінальної пісні: « На світі є одна країна, яку люблю – це Україна. Її люблю, любити я буду і ніколи я її не забуду!».
Тож прилучаймося до високого Шевченкового слова, що є найповнішим образом душі українського народу.
Учитель української мови та літератури
Самойленко Валентина Сергіївна
Фотозвіт
