Відкриттям нової школи в нашому селі ми завдячуємо депутату Верховної Ради УРСР Лосєвій Поліні Тимофіївні. Саме вона, виконуючи наказ виборців-односельців, підняла питання про нагальну необхідність побудови сучасної школи в селі Шостакове.

Сторінками історії Шостаківської школи

Ф О Т О

«Школа – це колектив педагогів, батьків, учнів, громади, які зібралися для того, аби всі разом і кожен окремо мали змогу думати, відчувати, розвиватися, діяти, щоб реалізувати девіз: «Не для того, аби вчити, а для того, щоб учитися» відмічають учителі

         Наша школа здана в експлуатацію 1 вересня 1972 року. Розрахована на 320 місць. Газифікована – до 60-річчя визволення України 28 жовтня 2004 року.

         За 40 років зі стін школи випущено 600 учнів. З них три золотих медалісти, двоє закінчили школу зі срібними медалями, тридцять три вихованці отримали свідоцтво прго базову середню освіту з відзнакою. Є серед наших випускників люди різних спеціальностей: військовослужбовці, будівельники, працівники сільського господарства, охоронці, виробники годинників, ливарники, підприємці, бібліотекарі, кухарі, кондитери, токарі, геологи і будівельники, а найбільше вчителів і медичних працівників.

ФОТО тих років

         Історія освіти села Шостакове нараховує не одне десятиліття. Приміщення першої Шостаківської школи збереглося до наших днів: в ньому  потім був магазин, а згодом – пекарня. В 50-ті роки минулого століття  було збудоване нове приміщення серед розкішного саду на так званій Козиній горі.

         Однією з перших вчителів нової школи тоді була Штранс Галина Кузьмівна – людина тяжкої долі – колишня остарбайтер.

                                                   ФОТО тих років

         Разом зі своїми вихованцями Галина Кузьмівна перейшла в нову гарну й ошатну двоповерхову восьмирічну школу, що гостинно відчинила свої двері  1 вересня 1972 року.

ФОТО будівництва

         Молодий і завзятий директор Ляшенко Валерій Іванович, очолив колектив педагогічних працівників, якого і досі пам’ятають жителі і випускники нашого села, радіють його успіхам. Він зробив зі свого дітища витвір мистецтва: фрески на стінах, кольорові вітражі, яскраві стенди милували око вчителів, учнів та гостей школи.

ФОТО директора і школи

         Наступним директором нашої школи була Березова Людмила Вікторівна – дивовижний психолог, розсудливий керівник, учитель хімії та біології, яка про природу рідного краю знає майже все. Любов до краси природи Людмила Вікторівна втілила у озелененні території шкільного подвір’я.

ФОТО на фоні школи і тополь

         Славою школи першого десятиріччя був туристичний гурток «Лавина», що гримів на всю Миколаївську область. Довгі роки саме цей гурток був візитною карткою нашої школи.  Його очолював енергійний, завзятий, талановитий учитель фізики, радіолюбитель Суслов Володимир Іванович. Ця людина встигала скрізь: і провести гурток радіолюбителів, вивчити нові завдання з туристами «Лавини», займатися бігом і баскетболом, створити шаржі на колег, прочитати мегатонни книжок і потім з захопленням розповісти про героїв своїм вихованцям.

ФОТО вчителів і різні сюжети з туристичного гуртка.

         Як швидко плине час… Змінюються роки за роками. Інші учителі прийшли до нашої школи і почалося друге десятиріччя шкільної історії.

«Мета школи – привчити до життя,

розуміти його, знайти в ньому своє місце»

Софія Русова

         Вони ж і стають дороговказом, покликом до діяльності, натхненням до творчості шкільної родини с. Шостакове.

         Спадкоємицею Людмили Вікторівни в 1986 році стала молода та завзята, повна нових ідей та невичерпної енергії, сьогоднішній директор школи Євгенія Павлівна Стрельбіцька.

         Мріями молодої директорки було зробити зі школи та прилеглої території справжній сад, а саму школу – тим гніздечком, до якого залюбки злітатимуться його пташенята-випускники.

         Вихованці Євгенії Павлівни разом з нею та іншими вчителями побували в різних містах-героях Радянського Союзу. В окремих із них побувати 3-4 рази. Це Москва, Ленінград, Волгоград, Севастополь, Ялта, Київ, Одеса; Прибалтика та Прикарпаття захоплювали своєю красою наших вихованців; Львів, Мінськ, Хатинь, Умань – прививала любов до подорожей Євгенія Павлівна.

ФОТО

         За результатами конкурсу кращої польової бригади наші вихованці були нагороджені поїздкою до Польщі. Цей рік також був відмічений іще однією подією: на пришкільній території був закладений Сквер Пам’яті -  в пам’ять про наших земляків, що воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Зібралися всі – учні-випускники, вчителі, ветерани і учні і дружньою сім’єю були посаджені берізки, які і  зараз милують око своєю красою. Вони є згадкою про всіх тих, кого вже з нами немає.

ФОТО скверу + вигляд школи

         Євгенія Павлівна, як справжній господар, змогла в скрутні роки безгрошів’я перекрити дах школи. Згодом побудувати тир, газову топкову, перекрити дах спортзалу, зробити гараж. І все це методом переконань, прохань та толоки. Євгенія Павлівна має міцні професійні знання, чудовий організатор, є вчителем словесності, спеціаліст вищої категорії. Небайдужа до своєї справи, цілеспрямована, вимоглива до себе і до своїх підлеглих.